К моим многочисленным "сегодня в первый раз...", случившихся в этом году, добавилось "видела, как сбивают ракету".  Прямо в окне, не вставая с дивана. Мама, глядя на сереющее в небе облачко взрыва, поинтересовалась, кто хочет вынести мусор.  Мы ответили, что ее способы борьбы со стресом нам не близки. 
Укрзалізниця как всегда отжигает   
PS: Наш поїзд 38 Запоріжжя-Київ прибув на 20 хвилин пізніше, бо затримався на дільниці Славгород-Синельниково: посеред колії лежали уламки збитого «Шахеда». Наголошуємо, що сили ППО ЗСУ - єдині, кому офіційно дозволяється смітити на коліях Укрзалізниці.

@темы: настроение, матка боска ченстоховска

---

четверг, 17 ноября 2022 в 22:14

Пишет Mister_Key:

Слова - Павло Коробчук _____
- побачила вибух на власні очі
- прямо над моєю головою пролетіла ракета
- світла і зв'язку не було до самої ночі
- батареї в квартирі холонуть, вдягнув другого светра
- стіни трусилися, прильот був за кілометр
- дуже страшно самій, скиньте у коменти котиків
- астрологи зафіксували у небі парад ракет
- ми - суспільство ненависті і турботи
- у нашому місті вперше видно Чумацький шлях
- замовив стімпанкову буржуйку на алі
- коли російський пілот повісився - це мертва петля
- Боже, дай нам сил і двісті п'ятдесятий калібр
- при ядерному ударі вдягну мереживну білизну
- як би ми не світилися зсередини- на вулиці морок
- не повірив би ніколи, що матиму ногу зі сплаву люті й заліза
- цікаво буде перечитати ці рядки років за сорок
- ніколи нічого не буду згадувати про війну
- будь ласка, не надсилайте локації вибухів у цей чат
- привіт, мала, вчора я двісті метрів нашої землі повернув
- мільйон гривень назбирали для ЗСУ двоє голих дівчат
- Україна - світовий лідер з підготовки до апокаліпсису
- у нас тепер нема ні квартири, ні сусідів
- купила брату кровоспинне, продала золоті кліпси
- чмоні будуть вічно лежати, хоча своє ще не відсиділи
- війна це безліч історій, і ще більше історій не вимовлених
- перестаньте мірятися відстанями до вибухів
- кулі з білим кінчиком - прокляті, а з червоним - вимолені
- рядовий у підрозділ прибув, а сержант - вибув
- куля в лоб тому, хто скаже, що війна - часи можливостей
- вулиці порожні, зате у метро як ніколи людно
- всю ніч на позиції пахнули м'ята і жимолость
- розкажи, як минули твої 365 днів 24-го лютого
- привези якийсь трофейчик, це моя мрія давня
- повітряна тривога, нема світла і води, а у мене корона
- ну давай, пиши, коли повернешся із завдання
- ну, давай, іди в укриття, вся країна червона
- написав трек, поєднав звуки сирени й трембіти
- вічним буде все жовте, а безсмертним - блакитне
- вічним буде усе, якщо його не бомбити
- та скільки можна просити, котиків скиньте

@темы: настроение, матка боска ченстоховска

---

@темы: матка боска ченстоховска

---

@темы: настроение, матка боска ченстоховска

---

В Киеве быть странно. Вокруг почти такая же жизнь. Настолько, что отсутствие тройлебуса в течение 10 минут возмущает, а скудный ассортимент фруктов (после Ужгорода то) почти шокирует. А потом ты вспоминаешь...
Я понимаю, что, закрываясь от реальности работой, я сплю. Но проснуться уже не надеюсь.

@темы: настроение, матка боска ченстоховска

---

Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

---

Смотрю, как Борис Джонсон гуляет по Майдану, и люто хочу домой. Загадывать боюсь, но надеюсь на май. 

@темы: настроение, матка боска ченстоховска